Рейтинг самих «довгограючих» президентів і глав держав. "Гарна компанія"

19 березня беззмінний президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв оголосив про те, що. Він пробув на своїй посаді майже 30 років і був самим «долгоправящім» главою держави на пострадянському просторі. Ми вирішили скласти рейтинг діючих політичних довгожителів в країнах з республіканською або змішаною формою правління, де глава держави обирається - хоча б формально. Результат нас здивував: у списку опинилися глави семи африканських країн, по одному представнику з країн Близького Сходу і Середньої Азії і один керівник європейської країни.

1-е місце: президент Екваторіальної Гвінеї Теодоро Обіанг Нгема Мбасого

39 років безперервного правління

Президентом Екваторіальної Гвінеї Теодоро Обіанг Нгема Мбасого став майже 40 років тому, в 1979 році, після повалення першого президента країни - свого дядька Франсіско Масіаса Нгеми Бійого.

В Екваторіальній Гвінеї процвітає культ особистості президента. У 2003 році державна преса оголосила про те, що Теодоро Обіанг Нгема «подібний до Бога на небесах» і знаходиться «в постійному контакті зі Всемогутнім», причому президент володіє «усією владою над людьми і речами».

Не дивно, що Мбасого переобирається із завидною постійністю - на останніх виборах 2016 року за нього, за офіційними даними, проголосували 93,53% виборців. Наступні вибори пройдуть в Екваторіальній Гвінеї в 2023 році. Зараз Мбасого 76 років, і він навряд чи буде балотуватися на наступний термін: у нього діагностовано онкологічне захворювання.

2-е місце: президент Камеруну Поль Бійя

36 років безперервного правління

Поль Бійя править Камеруном в якості президента вже майже 37 років. Якщо врахувати, що до цього ще сім років він очолював уряд Камеруну і був прем'єр-міністром країни, то його політичний стаж становить 44 роки.

У жовтні минулого року, незважаючи на свій похилий вік - 86 років, Поль Бійя був переобраний президентом країни на семирічний термін.

3-е місце: президент Уганди Йовері Кагута Мусевені

33 роки безперервного правління

74-річний президент Уганди Йовері Кагута Мусевені править країною вже 33 роки. Прийшовши в результаті військового перевороту до влади, він обіцяв, що його уряд буде керувати країною протягом чотирирічного перехідного періоду, поки не буде розроблена нова конституція і не пройдуть вибори. Потім пройшли вибори, потім ще одні, і ще - і перемогу на них, згідно з офіційними даними, брав саме Мусевені.

Каденція 2001-2006 років була останньою, дозволеної Мусевені конституцією Уганди. Однак в 2005 році були підготовлені зміни в основний закон країни, що дозволяють президенту обиратися знову. У тому ж році парламент Уганди скасував обмеження на кількість президентських термінів.

На виборах в 2016 році Мусевені з результатом 60,62% був переобраний президентом. І збирається балотуватися на наступних виборах в 2021 році.

4-е місце: президент Судану Омар аль-Башир

Омар аль-Башир прийшов в Судані до влади в ході військового перевороту в 1989 році. Він очолив Раду командування революцією національного порятунку, який керував Суданом кілька років, а після розпуску Ради став президентом Судану.

З тих пір він незмінно перемагав на президентських виборах - останній раз в 2015 році, де, згідно з офіційними даними, здобув перемогу з 94,05% голосів виборців.

75-річний Омар аль-Башир не збирається залишати свій пост, незважаючи на те, що його називають диктатором, а Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за військові злочини і злочини проти людяності.

5-е місце: лідер Ірану Алі Хосейні Хаменеї

29 років безперервного правління

Алі Хаменеї. Фото: Reuters

Алі Хосейні Хаменеї є аятоллой, Вищим керівником Ірану. Аналога такої посади в інших державах немає, головний богослов і лідер держави стоїть трохи вище президента Ірану: жодне рішення не вступає в силу, не будучи схваленим Вищим керівником. І навіть переміг на виборах президент Ірану стає їм лише після затвердження лідером держави.

Хаменеї став Вищим керівником Ірану після смерті лідера Ісламської революції аятоли Рухолли Мусаві Хомейні в 1989 році і визначає шлях розвитку країни вже 29 років.

79-річний Хаменеї буде лідером Ірану аж до самої смерті, хоча в теорії Рада експертів Ірану, що складається з впливових богословів, може змістити його з цієї посади.

6-е місце: президент Чаду Ідріс Дебі

28 років безперервного правління

Ідріс Дебі. Фото: Reuters

67-річний президент Чаду Ідріс Дебі править країною вже 28 років. Він був переобраний в 2016 році і збирається балотуватися на наступних виборах, які пройдуть в 2021 році.

7-е місце: президент Таджикистану Емомалі Рахмон

26 років безперервного правління

Емомалі Рахмон після відходу Назарбаєва зі своєї посади став самим «довгограючим» главою держави на пострадянському просторі. У грудні 1992 року він зайняв пост голови Верховної ради Таджикистану (цей пост прирівнюється до президентського), а в 1994 році - пост президента Таджикистану. Крім того, він носить титул «Лідера нації» ( «Пешвоі Міллат»).

При Рахмон Конституція Таджикистану змінювалася кілька разів (знайомо, чи не так?). У 1999 році в країні пройшов референдум по внесенню поправок до конституції, в числі яких - поправки про збільшення терміну президентських повноважень з чотирьох до семи років. У 2003 році відбувся черговий референдум щодо зміни конституції: президенту дозволили займати не один, а два семирічні терміни поспіль, а також видалили обмеження на вік кандидата в президенти. І, нарешті, в 2016 році в результаті конституційного референдуму прийняті поправки, що знімають з президента Таджикистану Емомалі Рахмона обмеження по числу переизбраний на пост президента.

Наступні вибори президента Таджикистану пройдуть в 2020 році - 66-річний Емомалі Рахмон вже заявив про своє бажання балотуватися на пост глави держави.

8-е місце: президент Еритреї Ісайяс Афеверкі

25 років безперервного правління

У квітні 1993 року Еритрея отримала незалежність від Ефіопії, а Ісайяс Афеверкі став президентом нової держави. Спочатку передбачалося, що президент буде обиратися парламентом на п'ятирічний термін. Але в 1997 році Ісайяс Афеверкі (під три чорти формальності!) Просто взяв і скасував президентські вибори.

Тому 73-річного Ісайяс Афеверкі питання переобрання не хвилюють. Також як і слава диктатора.

9-е місце: президент Білорусі Олександр Лукашенко

24 роки безперервного правління

Олександр Лукашенко став президентом Білорусі 20 липня 1994 року. Через три місяці він відсвяткує 25-річний ювілей на посаді глави держави. На сьогоднішній день це рекорд серед всіх європейських глав держав - за винятком монархів. І друге місце серед лідерів на пострадянському просторі.

У президента Білорусі є шанс побити і світові рекорди: 64-річний Олександр Лукашенко відбуває зараз п'ятий президентський термін і збирається балотуватися на пост глави держави в шостий раз - про це він (правда, до цих пір невідомо, коли відбудуться наступні вибори - в 2019 або 2020 рік). А з урахуванням того, що з нашої конституції в результаті референдуму 2004 року була вилучено обмеження на кількість президентських термінів, Олександр Григорович може стати президентом і сьомий, і восьмий раз ...

10-е місце: президент Республіки Конго Дені Сассу Нгессо

21 рік безперервного правління

Дені Сассу Нгессо в перший раз став президентом Народної Республіки Конго ще в 1979 році. У той час в країні робили ставку на марксистсько-ленінський курс і дружбу з СРСР. Після розвалу соцтабору Народна Республіка Конго стала просто Республікою Конго і проголосила курс на ринкову економіку, а Дені Сассу Нгессо з тріском провалився на минулих в 1992 році президентських виборах.

Економічна криза і політична дестабілізація привели до громадянської війни. Її результат в 1997 році вирішив військове втручання сусідньої Анголи, яка знову зробила Дені Сассу Нгессо президентом Республіки Конго.

З тих пір Дені Сассу Нгессо переобирається на цю посаду кожні сім років. Наступні вибори пройдуть в 2023 році, і 75-річний Дені Сассу Нгессо збирається прийняти в них участь.

поза конкурсом

У нашому рейтингу ми не враховували монархії. Але якщо брати їх до уваги, то безумовним лідером перебування при владі стане королева Великобританії і ряду інших країн - членів Британської Співдружності (Австралії, Канади, Нової Зеландії, Ямайки, Барбадосу, Багамських островів, Гренади, Папуа - Новій Гвінеї, Соломонових островів, Тувалу , Сент-Люсії, Сент-Вінсента і Гренадін, Белізу, Антигуа і Барбуди, Сент-Кітс і Невіс) 92-річна Єлизавета II.

Єлизавета II. Фото: Reuters

Рейтинг президентів - це, звичайно, дуже суб'єктивний список, який складають соціологи і політологи практично в кожній великій країні. Але все ж він відображає основні тенденції в такий мінливою Часто виникають суперечки, на підставі чого складати такий рейтинг. Американських президентів, наприклад, завжди оцінюють за результатами опитувань. Один з об'єктивних критеріїв - це рівень заробітної плати. У представленому вам списку оцінені доходи глав держав в 2016 році.

Франсуа Олланд

Тепер вже екс-керівник Франції виявився в рейтингу президентів на 8 місці за підсумками минулого року. Він очолював одну з найбільших європейських країн протягом 5 років, з 2012 року.

За час свого правління він зробив чимало, щоб залишитися в пам'яті народу. Наприклад, схвалив законопроект про одностатеві шлюби. До того ж зробив ще один крок, який демонструє європейську толерантність: дозволив одностатевим партнерам всиновлювати дітей. Варто відзначити, що розширення прав секс-меншин було одним з основних пунктів передвиборної програми Олланда і його прихильників по партії. У цьому вони своє слово стримали.

Правда, не всі французи були згодні з такою політикою. Через легалізації одностатевих шлюбів по країні пройшли численні мітинги протесту і демонстрації. Особливо це не сподобалося правим партіям, які опинилися в опозиції, і Католицької церкви.

У рейтингу президентів позиції глави Франції зазвичай значно нижче, але Олланд до кінця свого терміну став надзвичайно непопулярним політиком у себе на батьківщині. Рейтинг довіри до нього впав до рекордних 12%, що зробило його одним із найбільш непопулярних французьких президентів за всю історію. До того ж в минулому році парламент погрожував йому імпічментом, підозрюючи в розкритті державної таємниці.

Зарплата Олланда 194 000 доларів.

Реджеп Тайіп Ердоган

Турецький лідер керує країною з 2014 року. Вибори, на яких він переміг, стали першим прямим демократичним голосуванням в цій країні. 2016 рік для Ердогана був непростим. Влітку частина військової еліти спробувала вчинити державний переворот, який був пригнічений. Після цього в Туреччині почали посилювати закони проти опозиції і посилювати президентську владу, що негативно було оцінено багатьма країнами-партнерами.

Спроба державного перевороту була вельми кровопролитної. В результаті заколоту загинули 238 осіб. Сам Ердоган ледве уникнув полону. Він покинув готель незадовго до того, як його почали штурмувати.

Посилювати свою владу Ердоган прагне на всіх фронтах. Так, в даний момент в причетності до перевороту звинувачені 26 000 чоловік. Багато з них знаходяться в тюрмах, інші позбулися роботи, як правило, це співробітники правоохоронних органів.

В даний момент в країні розпочато кампанію по поверненню в кримінальний кодекс такого покарання, як смертна кара.

Заробіток президента становить 197 000 доларів.

Сіндзо Абе

Його щорічний дохід складає 203 000 доларів. Керує країною з 2006 року. На цій посаді Абе запам'ятають як політика, який почав проводити своєрідну економічну політику. Йому вдалося оживити економіку, яка протягом попередніх двох десятиліть була вражена стагнацією і дефляцією.

Одним з методів стала штучна девальвація ієни за допомогою дворазового збільшення грошової маси. Цей спосіб не новий, лідери інших країн застосовували його неодноразово. З одного боку, він може бути досить дієвим, з іншого - може спровокувати міжнародні валютні війни, чого і бояться критики японського прем'єр-міністра.

Тереза \u200b\u200bМей

П'ятірку замикає британський прем'єр-міністр Тереза \u200b\u200bМей. Вона отримує 215 000 доларів.

Для неї 2016 рік теж був багато в чому визначальним. У Великобританії пройшов всенародний референдум, на якому більшість англійців висловилося за вихід з Євросоюзу. Мей підтримувала попереднього британського прем'єра і була противником відділення від Європи.

Однак перемогу на голосуванні здобули євроскептики. Кемерон пішов у відставку, а його місце зайняла Мей. Від неї чекають багато. В першу чергу плавного виходу країни з єврозони, який розтягнеться не на один рік. Також необхідно відзначити, що Мей стала всього лише другою жінкою в історії Великобританії, після якої вдалося зайняти цей пост.

російський президент

Не можна не відзначити в цьому списку і вітчизняного главу держави. Хоча він і виявився на 9 місці, отримуючи 136 000 доларів на рік.

Зате в рейтингу президентів Росії Володимир Путін, безумовно, знаходиться в лідерах. Та й за опитуваннями авторитетних видань він уже неодноразово входив до числа найбільш авторитетних людей планети. Протягом вже декількох років.

В даний момент Путін займає пост президента вже в третій раз. Останній його термін на даний момент ознаменувався серйозними кроками у зовнішній і внутрішній політиці. Зокрема, до складу країни був включений півострів Крим, після чого ряд зарубіжних країн ввели суворі економічні санкції проти Росії. У відповідь Путін прийняв рішення про відповідні контрсанкціях, які заборонили ввезення продуктів харчування з країн, які побажали ввести санкції.

Джейкоб Зума

Такий високий заробіток дозволив йому зайняти досить високе місце в цьому рейтингу президентів світу. У ПАР главу держави вибирають не а члени парламенту. Зума отримав підтримку депутатів в 2009 році. З тих пір знаходиться на посту вже другий термін. Його уряд приділяє велику увагу економічному розвитку і інфраструктурного будівництва.

Ангела Меркель

На посту канцлера Німеччини вона знаходиться з 2005 року. За цей час встигла стати одним з найавторитетніших політиків у Євросоюзі.

Джастін Трюдо

Він очолив державу в 2015 році. Він приділяє велику увагу рівноправності жінок. Так, в його кабінеті міністрів чоловіків і жінок рівно по 15. До того ж представлені найпопулярніші народності, які проживають в Канаді.

лідер рейтингу

Перше місце в цьому списку за підсумками 2016 року обійняв американський президент Барак Обама. Він отримує 400 000 доларів.

При цьому в рейтингу президентів США за свою історію він займає досить невисоку позицію. Багато його рішення неодноразово критикувалися і оскаржувалися. Так, у рейтингу президентів США за всю історію Обама тільки на 12 місці. Лідирує, до речі, Авраам Лікольн. Обама ж, почав з того, що на самому початку свого терміну отримав Нобелівську премію миру, потім багатьох розчарував своєю агресивною зовнішньою політикою.

Тому в рейтингу американських президентів він розташувався так невисоко. Американці цінують в першу чергу стабільність і впевненість у собі. Обама ж не зміг вирішити головну проблему, яка стояла перед ним - перемогти ісламський тероризм.

При цьому було багато і позитивного в його роботі. Саме тому в рейтингу президентів США, список яких за останні роки відомий кожному, він обійшов і Білла Клінтона і Джорджа Буша-молодшого.

Варто відзначити, що нинішній президент США мільярдер Дональд Трамп уже не зможе встати на чолі цього списку. Він заявив, що буде працювати за символічну оплату в 1 долар.

Список жінок, що займають самі впливові посади в політиці. Сім з десяти діючих глав держав жіночої статі стали першими жінками-президентами в історії своїх країн, причому зробили це зовсім недавно.

глави держав

Бідхья Деві Бхандарі - Непал

Перша жінка-президент Непалу займає цей пост всього третій рік. Бідхья Деві змогла закінчити школу, в той час як у дівчат її покоління не було можливості вчитися. З молодості вона захоплювалася політикою. Бідхья брала участь в демонстраціях проти правління короля, а після повалення монархії в 2006 році її обрали у тимчасовий парламент. У той же рік був прийнятий запропонований Бхандарі законопроект, за яким вперше в історії Непалу жінки отримали квоту в 33% місць в парламенті, а також право на успадкування майна своїх батьків і право успадкування дитиною громадянства матері.

Халіма Якоб - Сінгапур

У 2013 році Халима стала першою жінкою-спікером парламенту в історії Сінгапуру, а в 2017 - першою жінкою-президентом в цій країні. Посада глави держави Халима отримала автоматично, після того, як усіх інших кандидатів не допустили до виборів через невідповідність вимогам. Кар'єра не завадила Халиме Якоб вийти заміж і народити п'ятьох дітей.

Королева Єлизавета II- Великобританія

Цю жінку довго представляти не треба. Досить зазначити, що вона править найдовше монархів в історії Великобританії. На весіллі принца Гаррі і Меган Маркл ми ще раз переконалися, що Єлизавета прекрасно тримається в свої 92. Якщо хочеш краще дізнатися про життя Єлизавети і інших членів королівської сім'ї, подивися нашу добірку фільмів.

Королева Маргрете II - Данія

Королева Маргрете II теж на престолі досить давно - 46 років. У числі її предків руські князі - внучка Миколи I Анастасія Михайлівна. Маргрете вивчала військову справу, була рекрутом жіночого відділення Повітряної ескадрильї. Серед інших захоплень королеви - живопис. Крім того, разом з чоловіком принцом Хенриком вона перевела на датський кілька праць Сімони де Бовуар.

Даля Грібаускайте - Литва

Вперше Даля Грібаускайте була обрана президентом Литви в 2009 році - тоді вона набрала 69,05% голосів: рекордна кількість за всі вибори після розпаду СРСР. У 2014 році Грібаускайте переобрали на другий термін. Вона перша жінка президент в історії Литви, а також перший президент, обраний на другий термін. Далі Грібаускайте 62 роки, він ніколи не виходила заміж і не має дітей. Зате у неї є чорний пояс по карате.

Марі-Луїз Колейро Прека - Мальта

У 2013 році вона увійшла в уряд Мальти в якості міністра у справах сім'ї та соціальної солідарності. Уже через рік прем'єр-міністр країни порекомендував її на пост президента, і її затвердили на цій посаді. Марі-Луїз Колейро Прека друга жінка-президент в історії Мальти, але один рекорд їй все ж вдалося побити: вона наймолодший президент в історії держави.

Керсті Кальюлайд - Естонія

Ще одна перша жінка-президент в історії своєї країни. Керсті Кальюлайд стала главою держави в 2016 році. У минулому році американський Forbes помістив її на 78 рядок у списку «100 найвпливовіших жінок». У Керсти четверо дітей: син і дочка від першого шлюбу і два сина від другого.

Хільда \u200b\u200bХайн - Маршаллові острови

До того, як стати президентом Хільда \u200b\u200bХайн була міністром освіти. Воно й не дивно - Хайн перша людина на Маршаллових островах, який отримав ступінь доктора наук. У 2016 році вона стала першою жінкою-президентом в історії тихоокеанських острівних держав. Правда, вона була єдиним кандидатом на цей пост. Хільда \u200b\u200bХайн заснувала групу з прав жінок.

Пола-Мей Уикс - Тринідад і Тобаго

Уикс була юристом і суддею апеляційного суду островів Теркс і Кайкос. У січні 2018 року його стала першою жінкою-президентом в історії Тринідаду і Тобаго. Як і Хільда \u200b\u200bХайн, Уикс була єдиним кандидатом на пост глави держави під час виборів.

Колінда Грабар-Кітарович - Хорватія

З Коліндою Грабар ми познайомилися на ЧС-2018. Фотографії жінки в спортивній футболці, яка стоїть в обнімку з футболістами своєї країни були дуже популярні в інтернеті. Грабар хвалили за простоту, зокрема за те, що на чемпіонат вона прилетіла на звичайному пасажирському літаку. Колінда Грабар-Кітарович перша жінка-президент Хорватії і найпопулярніший політик в цій країні. На посту глави держави вона з 2015 року.

Глави урядів і генерал-губернатори

Прем'єр-міністр Тереза \u200b\u200bМей - Великобританія

Друга жінка в історії Великобританії, яка очолила уряд. До обрання на посаду прем'єр-міністра була міністром у справах жінок та рівноправності і міністром внутрішніх справ. Тереза \u200b\u200bМей на другому місці в списку найвпливовіших жінок за версією Forbes 2017 року. У 2018 році журнал поставив її на 14 сходинку в загальному списку найвпливовіших людей світу.

Прем'єр-міністр Джасінда Ардерн - Нова Зеландія

Джасінда стала главою уряду Нової Зеландії в жовтні 2017 року. Вона наймолодша жінка прем'єр-міністр в світі. У червні цього року Джасінда Арденрн народила дочку. Ардерн підтримує одностатеві шлюби, лібералізацію абортів і хоче законодавчо закріпити скорочення парникових газів для боротьби з глобальним потеплінням.

Прем'єр-міністр Міа Моттлі - Барбадос

Міа Моттлі стала першою жінкою, яка очолила уряд Барбадосу. Її обрали в травні 2018 року. У 29 років вона була наймолодшим міністром в історії країни - відповідала за освіту, молодіжну політику і культуру.

Федеральний канцлер Ангела Меркель - Німеччина

Навряд чи багато хто з нас відразу назвуть президента Німеччини, зате ім'я першої і єдиної жінки на посаді канцлера в історії цієї країни знають всі. Forbes 12 раз називав Ангелу Меркель найвпливовішою жінкою-політиком в світі з 2004 по 2017 рік. Журнал «Тайм» не раз включав її в список найвпливовіших людей планети, а в 2015 році назвав найсильнішим лідером в Європі.

Прем'єр-міністр Катрін Якобсдоуттір - Ісландія

До того, як піти в політику вона працювала журналісткою і викладала в університеті. Катрін феміністка, також вона активний учасник екоруху.

Прем'єр-міністр Віоріка Данчіле - Румунія

Віоріка Данчіле була заступником Комітету з сільського господарства і членом Комітету з прав жінок і гендерної рівності. З її ініціативи кандидати-жінки отримали квоту в 30% на виборах в Палату депутатів і Сенат Румунії.

Прем'єр-міністр Ана Брнабіч - Сербія

Ана Брнабіч ніколи не належала будь-якої партії. У 2017 році після президентських виборів вона стала першою жінкою, яка очолила уряд. Крім того, вона перша на цій посаді, хто відкрито заявив про свою гомосексуальну орієнтацію.

Генерал-губернатор Петсі Редді - Нова Зеландія

Постфеміністка, веган, борець за рівноправність Петсі Редді стала генерал-губернатором в 2016 році. Її призначення розцінили як великий крок Нової Зеландії до гендерної рівності. Петсі активно виступає за гендерну, етнічну, культурну різноманітність у всіх сферах суспільства.

Генерал-губернатор Маргеріт Піндлінг - Багамські Острови

Маргеріт Піндлінг вдова першого прем'єр-міністра Багамських островів. У 2014 році її призначили генерал-губернатором держави.

Генерал-губернатор Сесіль Ла Гренейд - Гренада

Офіцер ордена Британської імперії і дама великого хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія. З 2013 року Сесіль Ла Гренейд перша жінка на посаді генерал-губернатора в історії держави.